Видатні місця | Access denied

Вперше Нове Місто згадується у документі Галицького князя Льва Даниловича у 1301 році. Король Казимир Великий населив місто переселенцями-німцями.

У 1419 році згадується місцева парафіальна школа як одна з найдавніших на перемишльських землях. 1498 року татари та волохи знищили перший дерев’яний костел. У 1512 році розпочалось будівництво сучасної мурованої святині (ймовірно, коштом Гербуртів), яке, в основному, завершили через кілька років, проте оснащення святині тривало ще довго. 21.04.1639р. храм та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський. 1648 року костел зазнав ушкоджень від козаків Б. Хмельницького. 1753 року єпископ В. Сераковський консекрував храм. У 90-х роках XVIII століття святиню було відремонтовано зусиллями та коштом о. Й. Лісовського, а в 1874-1884 та 1889-1890 роках її грунтовно відновлили. Протягом 1937-1990 років завдяки багаторічному парохові о. Я. Шетелі святиню не закрили у радянські часи.

Костел (1463 – перший дерев’яний костел спалений татарами), 1512, готика.

Переглянути повністю »

Related Images:

Костел Всіх Святих в селищі Годовиця побудований в 1751-58 рр. видатним львівським архітектором італійського походження Б. Меретином. Кошти на будівництво виділив львівський архідиякон С. Микульський. Це один із проектів, над яким Меретин працював спільно зі знаменитим скульптором І. Пінзелем, (він виготовив вівтар, деякі скульптури якого зараз представлені в Музеї Пінзеля у Львові). В інтер’єрі збереглися розписи художника Ролінський. Бароковий фронтон костелу прикрашений характерними декоративними кам’яними вазами. Пізніше костел в Годовиці послужив прототипом ще кільком храмам у “меретинівському” стилі, які створювалися за типовими проектами архітектора. Тим часом, Костел Всіх Святих в Годовиці з радянських часів залишається покинутим і поступово руйнується.

Переглянути повністю »

Related Images:

Напівзруйнований парафіяльний костел та поруч двох арочна дзвіниця, 1791 р., за часів архієпископа Фердинанда Кіцького (Ferdynand Kicki, 1715–1797). Діючий до кін. 1940-х рр. За совєтів використовувався як слад-ларьок (там навіть дотепер висить табличка: видача продуктів проводиться виключно через ЛАРОК”). З боку вівтаря в стіні костелу збереглася таблиця з різьбленими хрестом та пеліканом. Чи то епітафія, чи то просто частина старого пам’ятника – важко сказати.
Фердинант Кіцький був закоханий в Оброшино, перебував тут майже постійно. Архієпископ Кіцький утворив в Оброшині парафію, збудував мурований костьол, який висвячено в 1791 році, і спочив в ньому навіки 1797 р. Дуже також був прив’язаний до цієї садиби його наступник Кастан Кіцький, який помер в 1812 р. і похований також в Оброшинському костьолі.

Переглянути повністю »

Related Images:

Палац львівських архієпископів в Оброшино – видатний зразок галицької заміської садиби, в архітектурі якої переплелися стилі бароко, рококо і сецесії (австрійського модерну). З XV в. село Оброшино під Львовом служило літньою резиденцією львівських архієпископів. У 1730 р архієпископ. Ф. Кіцький побудував тут палац за проектом арх. Ю. Фонтани. Спочатку архітектурний комплекс був витриманий у стилі бароко. У 1922-25 рр. арх. Б. Віктор перебудував парадний фасад в стилі модерн, при цьому парковий фасад зберіг барокове оформлення. Службові будівлі, що примикають до парадних воріт, прикрашені скульптурами у стилі рококо.

Переглянути повністю »

Related Images:

Костел св. Франциска Борджія – унікальний приклад одновежевих дерев’яних храмів німецьких колоністів в стилі неоготики. Спочатку ця будівля призначалася для німецьких колоністів-католиків з Швабії, які оселилися в селі близько 1780 р. Після другої світової війни костел використовували як колгоспний склад штучних добрив. Близько 1976 р. храм пристосовано для зберігання збіжжя, запроваджено тимчасові комірки для зерна.

Переглянути повністю »

Related Images: