Я довго шукав цікаву статтю про фотографію під землею, але все, що я знайшов, це всього лише кілька статей про фотозйомку в природних печерах, де на тлі дуже якісних картинок дуже розмито і в загальних рисах відчується, як ці самі знімки отримати. У силу цих обставин я вирішив написати про те, як я знімаю під землею. Можливо, у вас вже є або ви бачили десь корисну інформацію з даної теми? Буду дуже радий, якщо поділитеся.

Київ, колектор річки Глибочиця, 2011 | 30 с., f/16, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло + карбідка

Київ, колектор річки Глибочиця, 2011 | 30 с., f/16, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло + карбідка

Мені здається, цей текст буде цікавий новачкам у даній справі, але можливо і досвідчений фотограф знайде щось цікаве для себе.

Перше, про що слід згадати — фотозйомка відбувається при досить поганому освітленні, а найчастіше при повній його відсутності. Як відомо, фотографічну картинку малює саме світло. Під землею є унікальна можливість повною мірою самостійно визначати, яким це світло буде, його температуру і інтенсивність.

Вибір фотообладнання

Я вирішив описати цей момент у форматі середньостатистичного фотографа-аматора, у якого немає доступу до топової фототехніки світових виробників, але і зйомка «мильницею» залишилося в далекому минулому. В даний момент я знімаю камерою Pentax Kr. Вибір пав на неї в силу хороших показників матриці, кращих в ціновому діапазоні камери, наявності режиму Live View, гарної сумісністі з радянською мануальною оптикою під різьбу М42 через досить нехитрий і дешевий перехідник.

Об’єктиви

В основному для фотозйомки під землею використовуються «фішай», надширококутні та ширококутні об’єктиви з фокусною відстанню порядком 8-20 мм. Якщо відкинути дорогі об’єктиви топових виробників, то на пострадянському просторі, за моїми особистими спостереженнями, в обігу можна виділити наступні моделі:

  • МС ПЕЛЕНГ 3,5/8
  • MC Zenitar Fisheye 2,8/16
  • Sigma 10-20 mm f/4-5.6
  • Tokina 12-24mm f/4
  • Samyang 8mm f/3.5 Fisheye

Як не дивно, але довгофокусний об’єктив так само може допомогти вам зробити гарні знімки. Наприклад, знятий на фокусній відстані 200 мм тунель метро, що йде вдалечінь, буде виглядати дуже ефектно.

Київ, каналізаційний колектор, 2011 | 15 с., f/22, ISO 200, ФВ 200 мм | робоче освітлення

Київ, каналізаційний колектор, 2011 | 15 с., f/22, ISO 200, ФВ 200 мм | робоче освітлення

Штатив

Наявність штатива обов’язкова! Знімати доведеться на довгих витримках порядком 30 секунд, а іноді і більше. Місця, які ми знімаємо, відносяться до важкодоступних, а деколи навіть екстремальних, і слід утриматися від покупки громіздкого штатива. Найбільш придатним буде трипод з композитних матеріалів або карбону. Він, звичайно, не дешевий, але знімати з ним – одне задоволення. Штативи за даних умов зйомки дуже часто приходять в непридатність: забиваються брудом і пилом, падають в глибокі провалля, гнуться і ламаються. Тому при виборі штатива будьте готові, що, можливо, незабаром вам доведеться з ним розпрощатися.

Додаткове обладнання

Не зайвими для фотозйомки під землею виявляться пульт дистанційного керування або спусковий тросик. Ці пристрої дозволять вам використовувати режим BULB на фотокамері. Не зайвим буде наявність «рівня» який ставиться в черевик для спалаху і дозволяє вирівняти фотоапарат в горизонтальній площині в складних умовах.

Світло

Це – найважливіший елемент вашого екіпірування. Можна зробити хорошу фотографію на «мильницю», маючи хороші освітлювальні прилади, але неможливо зробити гарний знімок, маючи лише один слабкий діодний ліхтарик.

Ми зараз не беремо до уваги «американський» спосіб підземної фотозйомки, коли по підземеллю розставляються безліч спалахів з різним ведучим числом, вони синхронізуються, і фотограф натискає кнопку спуску.

Набагато цікавіше (і дешевше, що важливо) працювати з технікою «світлове перо». На довгій витримці об’єкт зйомки висвічується «світловим пером» — ліхтарем або іншим джерелом освітлення. Спалахи в цій справі теж зайвими не будуть. Будь-яке джерело світла, яке виявилось з вами, можна використовувати, комбінуючи тим самим джерела освітлення з різною температурою світла, але про це пізніше.

«Направлені» джерела світла — це ліхтарі. Підійдуть в принципі будь-які потужні світлодіодні ліхтарі (Fenix, EagleTac, Trustfire) бажана наявність великого числа режимів сили освітлення. А також, щоб в комплекті з ліхтарем у вас були дифузійні фільтри і лінзи. «Галогенки» — потужні ліхтарі-прожектори на лампочках розжарювання. Вони, звичайно, важкі і незручні, але дають приємне «тепле» світло.

«Розсіяні» джерела світла — карбідні ліхтарі, газові лампи, свічки.

Можна також застосовувати світлофільтри різного кольору (червоні, зелені, сині, жовті) для освітлення окремих елементів. Головне — не перестаратися, адже кадри, в яких більше трьох різних кольорів, виглядають перенасичено.

Умови фотозйомки

Знімаємо, як правило, в грязюці, пилу, часто по пояс у воді. Холодно, мокро, темно. Ви можете застудитися чи поранитися. Фотоапарат може впасти з нестійкого штатива у воду. Подбайте про захист дорогої фототехніки і себе. Тут все залежить від конкретної ситуації, і про це можна написати ще одну не менш об’ємну статтю.

photo by Bushmaster

photo by Bushmaster

Композиція

Перед початком фотозйомки необхідно прогулятися по печері для пошуку вдалих ракурсів, зручних і безпечних місць зйомки.

— Найбільш вдало виглядають розвилки підземних ходів і тунелі, що йдуть вдалечінь.

Київ, службово-сполучна гілка метро, 2011 | 20 с., f/16, ISO 200, ФВ 16 мм | робоче освітлення

Київ, службово-сполучна гілка метро, 2011 | 20 сек., f/16, ISO 200, ФР 16 мм | робоче освітлення

— Для того, щоб показати масштаб великого залу, можна поставити в кадр людину і підсвітити її контровим світлом, тоді видно буде лише людський силует.

Київ, покинутий пороховий погріб, 2011 | 30 с., f/5.6, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло

Київ, покинутий пороховий погріб, 2011 | 30 с., f/5.6, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло

— Вдало виглядають відображення склепіння на поверхні води, для цього слід просвічувати лише звід, уникаючи попадання “світлового пера” на воду.

Київ, колектор струмка Скоморох, 2010 | 15 с., f/5.6, ISO 80, Olympus c-770UZ | Карбідка + діодне світло

Київ, колектор струмка Скоморох, 2010 | 15 сек., f/5.6, ISO 80, Olympus c-770UZ | Карбідка + діодне світло

— Воду також можна підсвічувати, зануривши в неї ліхтар. Водні потоки виглядають дуже динамічно на довгій витримці.

— Також вдало виглядають шахти і колодязі, що ведуть догори.

Київ, дренажна система, 2011 | 30 с., f/12, ISO 200, ФВ 16 мм | Карбідка + діодний ліхтар

Київ, дренажна система, 2011 | 30 с., f/12, ISO 200, ФР 16 мм | Карбідка + діодний ліхтар

— Туман або пар в підземеллях, безсумнівно, заважає. Але іноді може послужити для створення хорошої фотографії, якщо грамотно поставити світло. Фантазуйте.

— Якщо ви знімаєте довгий тунель, не потрібно постійно ставити камеру чітко по центру. Якщо ви повернете її трохи вліво, або вправо кадр буде виглядати вдаліше. Відчуття, що тунель «відлітає в далечінь».

Київ, колектор струмка Неводничі, 2011 | 30 с., f/8, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло + карбідка + фіолетова підсвітка переднього плану

Київ, колектор струмка Неводничі, 2011 | 30 с., f/8, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло + карбідка + фіолетова підсвітка переднього плану

Розпочинаємо зйомку!

Після того, як ви вибрали вдалий ракурс і безпечне місце для зйомки, в місці, де вашу камеру не заливає краплями води зі стелі, слід дістати її з сумки і закріпити на штативі. Якщо на вулиці холодно, а під землею тепло, не поспішайте діставати фотоапарат. Пар моментально почне конденсуватися на корпусі і лінзі об’єктиву. Зачекайте поки камера трохи прогріється, щоб уникнути запотівання скла.

— Для того, щоб захопити в кадр все, що ви хочете, рекомендується використовувати режим Live Wiev. У темряві користуватися видошукачем незручно.

— Для фокусування необхідно підсвітити об’єкт зйомки. Якщо ж ви використовуєте надширококутний об’єктив, можна відключити автофокус і поставити об’єктив на нескінченність.

— Встановіть ручний режим зйомки, діафрагму 5,6-8, мінімальне значення ISO, витримку 30 секунд і спробуйте висвітити тунель.

— Ваш перший підземний кадр готовий :)

Робота зі світлом

Як я писав вище, світло — це, мабуть, найважливіший елемент для підземної фотозйомки. В принципі, для фотографування під землею, як в умовах урбаністичного середовища, так і у фотозйомці природних печер, можливі два підходи:

— зйомка в повній темряві. Коли тільки ви визначаєте що, звідки, коли і як інтенсивно буде світити;

— фотозйомка при працюючому робочому освітленні (тунелі метрополітену, усілякі підземні будівлі, шахти і копальні). Тут ви так само можете комбінувати тепле світло ламп розжарювання з доданими світлом, який має іншу світлову температуру.

Кривий Ріг, шахта «Батьківщина», 2011 | 30 с., f/22, ISO 200, ФВ 16мм | діодний ліхтар + робоче освітлення

Кривий Ріг, шахта «Батьківщина», 2011 | 30 с., f/22, ISO 200, ФВ 16мм | діодний ліхтар + робоче освітлення

Фотозйомка в повній темряві

Для фотозйомки в повністю неосвітленому приміщенні можна використовувати один або більше джерел світла. Звичайно, краще знімати з купою різної підсвітки: ліхтарями на штативах, спалахом, карбідкою, газовими лампами, набором світло-фільтрів. Але, якщо у вас з собою тільки один ліхтар, ви також можете зробити досить непогані фотографії.

— Ви можете висвічувати картинку фрагментами, перебігаючи з місця на місце під час довгої витримки. Під час зміни позиції слід вимкнути ліхтар.

с. Якушинці, покинутий комплекс РВСП «Двина», 2011 | 30 с., f/5.6, ISO 200, ФВ 16 мм | ліхтар з галогеновою лампою

с. Якушинці, покинутий комплекс РВСП «Двина», 2011 | 30 с., f/5.6, ISO 200, ФВ 16 мм | ліхтар з галогеновою лампою

— Використовуйте контрсвітло і максимально закриті діафрагми.

— При просвіті тунелю, що проходить вдалину, намагайтеся тримати ліхтар якомога ближче до стінок тунелю для того, щоб на знімку більш виразно було видно рельєф і фактуру тунелю.

Одеса, покинуті шахти з видобутку вапняку, 2011 | 30 с., f/5.6, ISO 200, ФВ 16 мм | діодний ліхтар

Одеса, покинуті шахти з видобутку вапняку, 2011 | 30 с., f/5.6, ISO 200, ФВ 16 мм | діодний ліхтар

Робота з багатьма джерелами освітлення набагато складніша, оскільки потрібно визначити, як їх розмістити, наскільки інтенсивним буде світло, якого кольору воно буде, як різні кольори будуть змішуватися.

Київ, колектор Залізничний, 2010 | 15 с., f/5.6, ISO 80, Olympus c-770UZ | карбідка + діодне світло + зелений світлофільтр

Київ, колектор Залізничний, 2010 | 15 с., f/5.6, ISO 80, Olympus c-770UZ | карбідка + діодне світло + зелений світлофільтр

— Передній план найкраще підсвічувати розсіяним світлом, а задній — контрсвітлом.

— Експериментуйте з температурою світла і кольором. Наприклад, якщо стіну підсвічувати жовтим світлом карбідної лампи і паралельно фіолетовим світлом дешевих китайських діодів, то на фото фіолетовий буде плавно переходити в рожевий, а потім в жовтий.

Київ, колектор струмка Неводничі, 2011 | 30 с., f/8, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло + карбідка + фіолетова підсвітка переднього плану

Київ, колектор струмка Неводничі, 2011 | 30 с., f/8, ISO 200, ФВ 16 мм | діодне контр-світло + карбідка + фіолетова підсвітка переднього плану

Фотозйомка в освітлених приміщеннях

— Для того, щоб уникнути пересвічування від лампочок розжарювання, рекомендується максимально затиснути діафрагму і контролювати експозицію за допомогою витримки.

Київ, недобудована станція метро «Львівська брама», 2011 | 20 с., f/12, ISO 200, ФВ 16 мм | робоче освітлення + світло потяга

Київ, недобудована станція метро «Львівська брама», 2011 | 20 с., f/12, ISO 200, ФВ 16 мм | робоче освітлення + світло потяга

— Звертайте увагу на тіні, які відкидають предмети навколо.

Київ, недобудований тунель метро, 2011 | 30 с., f/16, ISO 200, ФВ 16 мм | робоче освітлення

Київ, недобудований тунель метро, 2011 | 30 с., f/16, ISO 200, ФВ 16 мм | робоче освітлення

Також можна комбінувати все вище написане =)

Вдалих вам кадрів!

Автор публікації: http://urban3p.ru/user/Ascold/