У X столітті князем Володимиром Святославичем було споруджено дерев’яно-земляний форт. Від Х до ХІІ століття місто встигло побувати у складі аж трьох князівств – Теребовлянського, Галицького і Галицько-Волинського.
У середині XIII століття під час князювання Данила Галицького дерев’яні укріплення Хотинської фортеці були замінені кам’яними. У середині XIV століття Хотин увійшов до складу Молдавського князівства.
В кінці XV було споруджено 40 метрові стіни, товщиною 6м.

На протязі багатьох століть на цих землях співіснували дві різних культури – мусульманська та християнська. Будівництво церков змінювалось спорудженням мечетей, на руїнах яких потім знову були церкви…
в одній із споруд замкового комплексу були навіть знамениті турецькі бані з басейном. Тут розміщався турецький гарем, де за легендою, тримали 30 дівчат.
Візерунки на мурах є різних видів – так звані вавілони (символи зодчої мудросі) та голгофи (символи святої гори).

Незвичайна пляма на одній із фортечних стін. Вона виникла через селітру – складову пороху, який зберігався у замку.