Access denied

Якось випадково дізнався про декілька бомбосховищ свого міста. Одне помітив візуально, про інше розповіли ті, хто його будували.

Інформації про це взагалі немає. Якщо, наприклад, про колишні ракетні частини всі говорять, і їх можна “власноніжно” відвідати, то сховища зазвичай запломбовані, законсервовані і закриті сімома замками.

Отже, тепер я старатимусь вам повідомляти те, що вже знайдено, про що роздобута якась інформація, і вносити це до мапи з міткою зелених хатинок :arrow:

Читати далі »

Західна Україна

Взято звідси.

Як і годиться, будь-якому екстремальному досліднику потрібно мати з собою відповідне спорядження. Після відвідування Чорнобильської зони відчуження стало зрозуміло, що мати в хазяйстві дозиметр не завадить. І вже згодом, після аварії на японській атомній електростанції підтверджується така необхідність. Більше того, у мирний час прилад можна використовувати, заміряючи чи “фонять” ягоди і гриби, зібрані в лісах або куплені на ринку.

Було діло півтора роки назад – підвернувся “Прип’ять” у повній комплектації і практично відмінному стані за досить приємну ціну (точно не пам’ятаю, десь 250 грн). Придбав.

Читати далі »

Звіт за 4 квітня 2001 року.

Так як цей об’єкт (А3090) знаходиться недалеко від Луцька, давно закинутий і має хороший під’їзд до себе, відвідуємо його регулярно частенько =) .

З історії, як і годиться для військових частин, відомо мало. Імовірно тут був командний пункт по запуску ракет.

Читати далі »

Довелося відвідати покинуте військове містечко в селі Уляники, Рожищанського району, Волинської області. Розташоване воно на території понад 70 га, за 30 км від Луцька. Територія налічує більше 30 об’єктів, із них: командний пункт, штаб, учбовий корпус, КПП, казарма, гараж, АЗС, насосна станція, їдальня, речовий склад, магазин, хімічна лабораторія, трансформаторна підстанція та інші.

Наземні пускові майданчики заховані глибоко в поліському лісі. На жаль, туди потрапити не вдалося, так як ми обмежили себе в часі, погано спланувавши поїздку.

=) Усміхаюсь, бо їхали велосипедами через ліса і поля. GPS (і на диво iGo, а не GoogleMaps) проклав найкоротший шлях, і ми не довго думаючи погодились.  В лісі застрягли на давно забутій дорозі в болоті й хащах, заблукали, обідали на копиці сіна, побили термос… Було весело.

По дорозі додому нас застала ніч, і ми хз де їхали, але цього разу вже трасою. Без навігатора там би і з’їли нас волинські жаби =) Вечеряли серед дороги, було ясно і дуже зоряно. Виснажились добряче — спідометр відміряв близько 70 км.

Читати далі »



        tracert         [ Вверх ]
Access Denied © 2010-2017. Всі права дотримано.