Access denied

Як і годиться, будь-якому екстремальному досліднику потрібно мати з собою відповідне спорядження. Після відвідування Чорнобильської зони відчуження стало зрозуміло, що мати в хазяйстві дозиметр не завадить. І вже згодом, після аварії на японській атомній електростанції підтверджується така необхідність. Більше того, у мирний час прилад можна використовувати, заміряючи чи “фонять” ягоди і гриби, зібрані в лісах або куплені на ринку.

Було діло півтора роки назад – підвернувся “Прип’ять” у повній комплектації і практично відмінному стані за досить приємну ціну (точно не пам’ятаю, десь 250 грн). Придбав.

Читати далі »

Звіт за 4 квітня 2001 року.

Так як цей об’єкт (А3090) знаходиться недалеко від Луцька, давно закинутий і має хороший під’їзд до себе, відвідуємо його регулярно частенько =) .

З історії, як і годиться для військових частин, відомо мало. Імовірно тут був командний пункт по запуску ракет.

Читати далі »

Довелося відвідати покинуте військове містечко в селі Уляники, Рожищанського району, Волинської області. Розташоване воно на території понад 70 га, за 30 км від Луцька. Територія налічує більше 30 об’єктів, із них: командний пункт, штаб, учбовий корпус, КПП, казарма, гараж, АЗС, насосна станція, їдальня, речовий склад, магазин, хімічна лабораторія, трансформаторна підстанція та інші.

Наземні пускові майданчики заховані глибоко в поліському лісі. На жаль, туди потрапити не вдалося, так як ми обмежили себе в часі, погано спланувавши поїздку.

=) Усміхаюсь, бо їхали велосипедами через ліса і поля. GPS (і на диво iGo, а не GoogleMaps) проклав найкоротший шлях, і ми не довго думаючи погодились.  В лісі застрягли на давно забутій дорозі в болоті й хащах, заблукали, обідали на копиці сіна, побили термос… Було весело.

По дорозі додому нас застала ніч, і ми хз де їхали, але цього разу вже трасою. Без навігатора там би і з’їли нас волинські жаби =) Вечеряли серед дороги, було ясно і дуже зоряно. Виснажились добряче — спідометр відміряв близько 70 км.

Читати далі »

На даху

Колекція найкращих фотознімків міста з дахів і горищ  B-)

Одного осіннього дня, коли було ще не так холодно і жовте листя, виграваючи на сонячних променях та колихаючись від подиху вітру, падало і милувало око, ми вирішили, що це просто найпрекрасніша пора, аби поїхати до “тунелю кохання”.

Читати далі »



        tracert         [ Вверх ]
Access Denied © 2010-2017. Всі права дотримано.