Як і годиться, будь-якому екстремальному досліднику потрібно мати з собою відповідне спорядження. Після відвідування Чорнобильської зони відчуження стало зрозуміло, що мати в хазяйстві дозиметр не завадить. І вже згодом, після аварії на японській атомній електростанції підтверджується така необхідність. Більше того, у мирний час прилад можна використовувати, заміряючи чи “фонять” ягоди і гриби, зібрані в лісах або куплені на ринку.
Було діло півтора роки назад – підвернувся “Прип’ять” у повній комплектації і практично відмінному стані за досить приємну ціну (точно не пам’ятаю, десь 250 грн). Придбав.
Радіометр “Прип’ять” легендарний, його історія вже сягнула більше 20 літ. Розроблений на київському Заводі ім. Корольова (зараз НВО “Меридіан”). Прилад у свій час був наймасовішим побутовим радіометром. Декілька раз перевипускався. Його конструкція достатньо надійна і продумана, тож широкі можливості для вимірювання зробили “Прип’ять” конкурентним і на сьогоднішній час.
Більш детально про нього можна прочитати наприклад тут.
Основні технічні характеристики:
Потужність експозиційної дози гамма- і рентгенівського випромінювань 0,01…19,99 мР/год.
Потужність еквівалентної дози гамма- і рентгенівського випромінювань 0,1…199,9 мкЗв/год.
Щільність потоку бета-випромінення 10…19999 частинок/см?*хв.
Межа припустимої основної відносної похибки (гама/бета) ±20%/±25%.
Рабоча температура навколишнього повітря -20…+40 °С.
Живлення 9В (батарея типу “крона” в інструкції можна зустріти цифру 8 вольт. Мій прилад від 8-ми вольт працює краще для прикладу 
)
Маса 0,25 кг.
Габаритні розміри 145х73х37 мм.
Наявна також звукова сигналізація і контроль розряду батареї живлення.
У роботі прилад більш-менш зручний. Звичайно, точність вимірювання бажає кращого, але її вистачає для об’єктивної оцінки радіаційної ситуації. Є ідея здати на повірку, щоб підтвердили точність заміряних ним величин, але поки причин йому не довіряти немає.
Колись також таким користувались))