Луцький пластмасовий завод спромігся втримати своє виробництво і випускати продукцію дотепер. В минулому це був Луцький державний завод виробів із пластмас, тепер — інвестором і власником є словацький CHEMOSVIT. Але незважаючи на це, значна частина території здається в оренду під офісні приміщення, а деякі корпуси безславно тонуть у течії історії.
Подорож в епіцентр трагедії у Прип’ять, Чорнобиль, та площадку перед 4-им реактором атомної станції — про це ми мріяли уже не перший рік, щоб побачити масштаби трагедії на власні очі та відчути тамтешній дух мертвої Зони відчуження.
Історія цього підприємства інтригуюча: старожили розповідають, що колись в планах на ньому мали випускати електроніку до ракет стратегічного значення, хтозна, але завод дійсно цікавий. Під його корпусами знаходиться чи ненайбільше бомбосховище міста, яке на 85% складається зі скла, що є досить дивно. Після входу йде спуск на чотири прольоти униз (2 поверхи), далі прямий тунель під невеликим нахилом, який веде під 3-й корпус, під саму будівлю. Тунель вже далі, під будівлею, дає розгалуження на правий і лівий проходи, довжиною приблизно 6-8 метрів, після чого знову розміщені сходи з двох кінців донизу (метрів з 10). Далі затоплено. Людина, яка там працює 20-й рік електриком, розповідала, що останній спуск йде під землю на 7 поверхів, де було все повністю оснащене для життя… (Джерело)
Нещодавно, перериваючи старий мотлох в селі, випадково натрапив на газету 89 року… 
