Ми звикли до того, що фотографії з Чорнобиля в основному зроблені в стилі abandoned — покинуті будинки, вулиці, квартали і те, що не вижило.

Фотожурналіст Діана Маркосян побувала там, де в далекому 1986 році прокотилася страшна біда Чорнобиля, і зробила фотографії про життя. Через багато років в українському селі Редковка, що потрапило в зону зараження, життя все ще жевріє. Колись це село було велике, а зараз майже спорожніле. Автор називає його містом-привидом, адже тут живе всього кілька сімей. Ця історія про пенсіонерів Лідію та Михайла Масановичів.

Редковка мало схожа на місце, яким воно було 25 років тому. Його магазини, школа, завод, будинки — все різко спорожніло в 1986 році в результаті ядерної аварії на Чорнобильській АЕС, що відбулась за 22 км неподалік.

Лідія Масанович

Лідія Масанович

Однак залишилась церква . Кожен день її 74-річний сторож, Ліда Масанович, прокидається на світанку, щоб почати свої справи. Коли фотограф відвідала її в березні, вона прокинулася раніше, щоб поспостерігати як пані Масанович готує сніданок, порає хазяйство і доглядає церкву.

Більшість жителів Редковки, а це близько 1000 чоловік, переселили після катастрофи. Але п’ять родин сьогодні, в тому числі бабуся і її чоловік Михайло (73 роки), відмовилися від переїзду, щоб залишитись тут. Це був дім для них, місце, де вони виросли. Тут вони живуть тримаючись один за одного і дотепер. Двадцять п’ять років тому Лідія Масанович була медсестрою, зараз вона на пенсії. Її пенсія становить 1000 гривень. Ніяких додаткових виплат вона не отримує, незважаючи на те, що живе в радіоактивній зоні. У селі є малий магазинчик, де можна трохи запастися якимось хлібом, м’ясом, горілкою. Все інше вони вирощують власноруч.

Михайло Масанович

Михайло Масанович

Її чоловік Михайло Масанович був фермером у колгоспі та начальником місцевого поштового відділення. Одружився на Ліді майже 50 років тому

“Чорнобильське посвідчення” — документ, який видається всім жителям заражених областей

Рано вранці Ліда і Міша сплять у своєму ліжку

Рано вранці Ліда і Міша сплять у своєму ліжку

Покинутий будинок в селі

Покинутий будинок в селі

Бабця Лідія плаче

Бабця Лідія плаче

Ліда плаче, згадуючи той момент, коли вона дізналася про трагедію. “Ми відразу здогадалися, що все це буде означати для нас” — говорить вона. “Ми зрозуміли, що наше життя зміниться назавжди”

Могила в покинутому селі Редковка

Могила в покинутому селі Редковка

Відбитки на постільній білизні

Відбитки на постільній білизні

За матеріалами видань.