Ляшки Муровані (нині Муроване) відносяться до 1374 року було власністю родини Гербуртів які прибули в Галичину з Моравії.
Тут бл. 1588 року народилась Марина Мнішек — дружина Лжедмитрія I, московська цариця. Містечко належало родині Мнішек до 1815 року, після чого кілька разів змінювало власників.
Замок почав зводити львівський хорунжий Андрій Тарло (р.н. н — 1531 р.), його зруйнували 1559 р.
1571 р. замок відбудував його син, сандомирський хорунжий Миколай Тарло, в стилі ренесанс. Незадовго замок був знову перебудований (1548р.-1613р.) на модну тоді резиденцію «palazzo in fortezza» львівським старостою Єжи Мнішеком, якому він дістався з приданим дружини Ядвиґи Тарло.

П’ятикутний двоярусний замок з трьома круглими кутовими вежами, прямокутною надбрамною Годинниковою вежею височів на пагорбі над мочарами річки Стрв’яж. У замку налічувалось 45 кімнат, дві великі зали з мармуровою підлогою.

До кінця XVII ст. замок обвели зовнішньою бастіонною лінією оборони з трьома бастіонами, двома наріжними вежами, каналом із ріки для заводнення внутрішнього рову.
Станіслав Мнішек 1815 продав замок Фридерику Зербоні де Сполетті, після чого у 1835р. в замку відбулась пожежа яка завдала йому значних пошкоджень. Власник не став відновлювати будівлі, а продав дахівку, цеглу із найбільш знищених вогнем її частин. Новий власник Марцелій Богданович відновив східне замкове крило.
План фортифікацій замку, парку виконав 1734 р. Генрих Кляйн.

Східне крило замку в кін. XIX ст.

У час 1-ї Світової війни російські військові, що розташовувались неподалік, довідались про належність замку Мнішекам і перебування тут майбутнього царя Дмитра Іоановича. По замку було здійснено декілька артилерійських залпів.

Липова алея з часів процвітання замку.

А так замок виглядає зараз, від нього залишились лиш три стіни та оборонні рови в які вода поступала із Стрвяжу. Недавно на одній із стін ще можна було побачити герб, проте до мого приїзду він не вцілів. Кажуть, що розбираючи цей замок було побудовано половину села Мурованого.
Під замком звісно ж є підземелля, входи в які засипали, щоб діти місцеві не лазили. Декілька років тому сюди навідувались археологи, їм вдалось знайти золоту брошку.

Через село до руїн замку прокладений веломаршрут, щороку польські туристи навідуються сюди.

До 1934 року тут існували дві окремі ґміни — Ляшки Муровані місто і Ляшки Муровані село. 1938 року в місті мешкало 410 поляків і 30 українців, а в селі — 58 поляків, 430 українців і 6 євреїв.
Герб Мурованого

В самому ж Мурованому є такий монумент, який засвідчує скасування кріпатства на Галичині. Закладений він був у 1848р.