Львівська Цитадель — фортифікаційна споруда у Галицькому районі Львова. Цитадель збудована протягом 1852—54 рр[1], і складається з шести башт і будинку казарм[2]. Під час Другої світової війни у цитаделі німці розмістили табір для військовополонених Stalag-328[1].
За часів незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність. Одна з веж перебуває в руїнах, іншу переобладнано під готель.
Мала Максиміліанська вежа. Повністю відбудована (жодної історичної цінності).
15 квітня 1897 року – розпочато будівництво костьола, якого проект і кошторис опрацював львівський архітектор Альфред Кам’янобродський (Kamienobrodzki). У 1898 році костел був посвячений, але надалі тривали будівничі роботи (до 1905 р.).
Дах перекрили шифером(дивиться жахливо).Крім того його опустили на кілька метрів, це видно по дзвіниці (залишки штукатурки, уламки черепиці).
Маєток Штілецького. (Новошичі).Місцеві жителі казали, що був дуже добрий пан, дбав про село, забезпечував роботою в майстернях при маєтку. Власники виїхали в Польщу, приїжджали нащадки оцінити стан маєтку.
18століття Палац Кароліни Лянцкоронської (Комарно)
Тут в міжвоєнні часи була польська школа. Але раніше в цих стінах мешкала Кароліна Лянцкоронська, улюблена та найталановитіша дочка графа Кароля. Кароліні Лянцкоронській, останній в роду Лянцкоронських, пощастило жити в трьох сторіччях: ХІХ, ХХ та ХХІ. Вона народилася в 1898 році, а померла в 2002-му. Мала ступінь доктора філософії та мистецтвознавства, була видатним спеціалістом з італійського Ренесансу. 1934 року вона захистила докторську дисертацію в Львівському університеті, тим самим стала першою жінкою в Польщі, яка отримала науковий ступінь з мистецтвознавства, та першою жінкою, яка захистила докторат у Львівській alma mater. Після смерті батька отримала родинний маєток в Комарному, та проживала більше у Львові, на Зіморовича, 19. Протягом кількох років пані Кароліна викладала в Львівському університеті, аж поки не була звільнена в квітні 1940 р. Під час війни була в Польській Армії Крайовій та Червоному Хресті. У травні 1942 року Кароліну заарештовують в Коломиї. Потім — в’язниці Станіславова та Львова. Смертний вирок завдяки втручанню італійської королівської сім’ї замінили на відбуття покарання в концтаборі Равенсбрюк. Після звільнення в квітні 1945 року продовжила боротьбу — цього разу вже в Італії.
