Практично випадково натрапив на цікаві відеокліпи маловідомого райтера ПЗК. Не дивлячись на простоту, зроблено досить креативно. Мені сподобалось.
Мінус — Al’Tarba, монтаж — П3К. На відео присутні: П3К, В-Воу Мет, Montana i Newton Street cans, стіни Луцька, Рівного, Здолбунова, Києва. Відео опубліковано 19 грудня 2010 року.
Будівництво було розпочате 2000 року. Однак до 2002-го фінансування вистачило лише для того, аби перенести інженерні мережі та змонтувати колони надземної частини.
Вдруге про центр заговорили у 2010-му — тоді трохи перепрофілювали майбутні корпуси. Цього року знову відновили роботи і частково — фінансування. Але робота йде повільно…
Луцький пластмасовий завод спромігся втримати своє виробництво і випускати продукцію дотепер. В минулому це був Луцький державний завод виробів із пластмас, тепер — інвестором і власником є словацький CHEMOSVIT. Але незважаючи на це, значна частина території здається в оренду під офісні приміщення, а деякі корпуси безславно тонуть у течії історії.
Більше півтисячі фотографій малюнків міста.
Не дивлячись на те, що зараз Луцьк не найсильніший в плані розвитку графіті, в минулому його роль була ключовою. Саме тому я вирішив написати історію для людей, що зацікавлені в розвитку і піднесенні на новий рівень цього вуличного мистецтва. Я не описував кожного райтера і кожне крю, що було створено в минулому, оскільки їх надто багато, а істотний вплив на розвиток графіті зробили не всі. Звичайно, важко було відновити всі деталі з минулого, тому поговоривши з райтерами, взявши від кожного частинки інформації, об’єднав це у цілісну картину, змішавши зі своїми доповненнями. Хотілось би почати розповідь з самого зародження графіті, тому процитую переписку зі всім відомим Сіком – першим райтером в Луцьку і одним з перших на Україні. Детальніше про історію луцького графіті можна прочитати наприклад на ВолиньПост. Частина 1, Частина 2. Ось текст статті:
