В період Київської Русі на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям» (1084). Тут відбулися дві великі зустрічі між київським, на той час чернігівським, князем Володимиром Мономахом та волинським — Ярополком Ізяславичем (1084, 1085). Вважається, що у 1241 році Броди були знищені татарськими ордами хана Батия. 22 серпня 1584 року Броди отримали магдебурзьке право.
До Другої світової війни більше половини населення міста складали євреї. Сьогодні ж, за офіційними даними, у місті є одна єврейка, а одна з найбільших синагог в Україні стоїть руїною.
Стіни оформлені пілястрами йонічного ордеру, з трьох боків, крім західного, прикрашені сліпою аркадою, що розміщена на висоті 2,5 м.