Закинуте | Access denied

Замок бастіонного типу (1630—1635 рр.), побудований  польним гетьманом Станіславом Конєцпольським. Його архітектор французький інженер Гійом Леввасер де Боплан та італійський будівничий Андреа дель Аква. Замок являв собою 5-кутник і складався з 5-и бастіонів та куртин (валів), у середині яких містились каземати. Замок був оточений глибоким ровом, що час від часу наповнювався водою. В’їзд у середину фортеці здійснювався греблею та через звідний міст. На дитинці до середини XVIII ст. стояла дерев’яна каплиця та дерев’яний будинок, в якому жили власники міста та коменданти фортеці.

Переглянути повністю »

В період Київської Русі на території Старих Бродів існувало поселення, вперше згадане у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям» (1084). Тут відбулися дві великі зустрічі між київським, на той час чернігівським, князем Володимиром Мономахом та волинським — Ярополком Ізяславичем (1084, 1085). Вважається, що у 1241 році Броди були знищені татарськими ордами хана Батия. 22 серпня 1584 року Броди отримали магдебурзьке право.
До Другої світової війни більше половини населення міста складали євреї. Сьогодні ж, за офіційними даними, у місті є одна єврейка, а одна з найбільших синагог в Україні стоїть руїною.

Стіни оформлені пілястрами йонічного ордеру, з трьох боків, крім західного, прикрашені сліпою аркадою, що розміщена на висоті 2,5 м.

Переглянути повністю »

Переглянути повністю »

Церква Богоявлення Господнього — дерев’яний греко-католицький храм у селі Кугаїв Пустомитівського району. Пам’ятка архітектури національного значення. Характерний зразок бойківського типу церков.

Згідно з датою, зазначеною на одвірку, храм збудовано 1693 року. Реставрований коштом громади у 1874 році за ксьондза Гориновича і провізорів Михайла та Василя Батогів (свідчить напис в інтер’єрі). Ремонт проводився також 1985 року. Тоді зокрема було замінено гонт. 1989 року наново помальовано. Церква тризрубна. Центральний об’єм увінчаний тризаломним, а два бічні — двозаломним наметовим гонтовим дахом. До вівтарної частини з півночі прибудовано ризницю. Зберігся іконостас роботи народних майстрів. Дзвіниця дерев’яна, каркасної конструкції, триярусна, з частково відкритим першим ярусом. Датується XVIII ст.

Переглянути повністю »

Переглянути повністю »