Закинуте | Access denied

В центрі лісу, біля озера колись був хутір. Усіх вивезли в Сибір, хутір зруйнували. Вціліло лише одне обійстя розміщене в кілометрі від хутора. Невеличка хатинка, доглянута з прибудовами. Її жителі розповіли мені цю історію. На місці хутора побудували базу М.В.С. , після розвалу Союзу база перейшла у власність заводу Фізприбор, зараз у приватній власності, все зруйновано.

Переглянути повністю »

Побудований 1732–1739р. архітектором Паолом Фонтаном, який був надвірним архітектором покровителя ордену. князя Павла Карла Санґушко. Вівтарі виконали монахи, скульптор Себастян Вольський, Хома Ґронський, художник Іван Пташковський. 1738 року відбулося освячення костелу на ім’я святого Михайла. Нині комплекс колишнього монастиря використовується під машинно-тракторну станцію (підвали монастиря та костелу засипані сміттям цієї машинно-тракторної станції). Стиль бароко. Пам’ятка архітектури відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст., в яких пристінні стовпи ділять неф на три прясла, перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками. Фасад двоярусний, оформлений пілястрами і барочним фронтоном з трикутним сандриком. Аналогічної форми фронтон зведений над притвором. В інтер’єрі костелу до нашого часу збереглися сліди настінного розпису ХІХ століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Його фасад прикрашають намальовані зображення – Св. Франциска й Св. Антонія. З північної сторони до костелу прилягають споруди монастиря реформатів. Двоповерхові склепінчасті приміщення розташовані таким чином, що утворюють велике внутрішнє подвір’я. На території ансамблю, оточеного мурами з в’їзними воротами, збереглися залишки монастирського саду. Костел виконував свої функції до 1941 року, коли на терени равщини увірвалися німецькі війська. З того часу і у післявоєнний період костел використовували як склад продуктів та різноманітних товарів.

IMG_2839 Переглянути повністю »

Мурований млин XVII ст., всі перекриття і сходи всередині дерев’яні.

IMG_2927

Переглянути повністю »

Знайшовши трохи часу, я поїхав на “Саліну”. Стебник – невеличке містечко, яке виживало за рахунок заводу з видобутку калійних добрив «Полімінерал», що зараз знаходиться на межі повного руйнування. Із надр землі було видобуто 30 мільйонів кубічних метрів калієвої руди. Натомість залишились пустоти, які називають луговнями. Під старою частиною Стебника нараховується 12 таких луговень, загальною площею понад 100 тис. кв.м. Знаходяться вони неподалік ствола на глибині 130–140 метрів, від ствола “Кюбек” до вентиляційного ствола “Ляриш”.

Untitled-3

Видобуток солі в цій місцевості проводився з 12 століття. Спершу сіль добували методом виварювання із ропи соляних озер. Поступово заглиблюючись в надра землі, утворилися прямокутної форми шиби 30х60 м. Зараз їх видно на супутниковій карті в лісах між Стебником і Дрогобичем, а також між Стебником і Трускавцем.
Переглянути повністю »

Добро́мильський за́мок (За́мок Ге́рбуртів) — розташований за 4 км на південь від міста Добромиля, що в Старосамбірському районі Львівської області. Пам’ятка архітектури другої половини XVI ст. загальнодержавного значення.

IMG_2873

Близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев’яний замок. Проте замок згорів під час нападу татар у 1497 р.

Переглянути повністю »



        tracert         [ Вверх ]
Access Denied © 2010-2017. Всі права дотримано.