Побудована за радянських часів, з розвитком ядерної енергетики її закрили як малоефективну, з водосховища брав забір води Дрогобицький Нафтопереробний завод. Два роки тому відбудували і запустили.Забезпечує енергією підриємства Дрогобича.
Водозабір
Related Images:
Будучи в Стебнику, не можна обійти увагою соляні шахти, оскільки їхні копри височіють над ландшафтом, і їх видно за декілька кілометрів. Слово «стебник» сягає своїм корінням у далекі старослов´янські часи, де воно означало приміщення для зберігання вуликів на зиму, себто зимівник для бджіл. Старожитці Стебника пам´ятають перекази їх дідів та прадідів про те, що колись там ріс великий липовий ліс, котрий сприяв розвитку бджолярства. Саме воно й спричинилось до появи назви цього поселення – Іздебник, а історичні зміни в мові привели до утворення слова, яке маємо сьогодні – Стебник. Правда, подальша історія Стебника нероздільно пов´язана з іншим видом промислу – солеварінням, що впродовж століть розвивалось на його теренах і було одним із основних засобів до існування місцевого населення.
Related Images:
Будучи в Стебнику, вирішив відвідати невеличкий гірничо-добувний музей, розміщений в приміщенні гірничорятувальної служби ДСНС. Музей створений за ініціативи та зусилями працівників цієї служби. Це чудовий, дружній та доброзичливий колектив. У вільний від роботи час в міру можливостей допомагають бійцям АТО (хоча це вже повномасштабна війна). Під час візиту до музею я спостерігав процес виготовлення зимових маскувальних сітей для техніки в зоні конфлікту. Хлопці ознайомили мене зі специфікою роботи своєї служби, а також з експонатами невеличкого музею.
“Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба (далі – ДСВГРС) Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи створена наказом МНС від 23.07.2008 р.[…] виконує функції з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на об’єктах вугільної, гірничої рудної та нерудної промисловості, метробуду та метрополітену, хімічної промисловості, інших об’єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об’єктів та окремих територій, у межах визначених МНС зон відповідальності. […] Особовий склад Служби комплектується на контрактній основі та поділяється на основний та допоміжний. До основного особового складу Служби належать працівники, які організують і виконують аварійно-рятувальні роботи. До допоміжного особового складу належать працівники, які забезпечують діяльність Служби”.