Кілька років тому ім’я цього підприємства гриміло у всіх міських ЗМІ. У зруйнованих цехах заводу було виявлено велику кількість безгоспної ртуті, відразу понеслися зловісні пророцтва про майбутню екологічну катастрофу, аж до евакуації всього Києва. Звичайно, все це було не більше ніж спроби викликати галас і ажіотаж та пропіарити своє видання або телеканал. В даний час все вляглося, половина цехів поваленого індустріального монстра зруйновані, решта більш-менш придатна для експлуатації частина відновлюється, для потреб різних фірм.
Завод Радикал, що раніше іменувався як Київський завод хімікатів, і правда займався випуском хлору і каустичної соди, при виробництві яких активно використовувалася ртуть. Корінний житель ДВЗР Приходько В. С. у своїх мемуарах згадує про викиди з заводу, в результаті яких гинули цілі ділянки лісу, який знаходився між селищем і заводом Радикал.
Вперше я потрапив сюди випадково, ще в 2008 році. Приблизно за рік до гучних подій із ртуттю. Тоді я навіть не поцікавився, що це за підприємство. Просто гуляв, фотографував.
Тут було на що подивитися, пост-апокаліптичний синдром
На завод йшла своя ЗД гілка
Нею сюди приганяли цистерни з хімікатами
Вже в 2008-му році тут кішіло молодими “сталкерами”
Мікроавтобус УАЗ і цистерна з написом “хлороформ”
Усередині цехи виглядали не краще
Розруха
Електролізний цех. Подейкують, у його основі близько 200 тонн механічних втрат ртуті
В даний час демонтований
Після публікацій у ЗМІ ряд цехів на деякий час було взято під контроль МВС
Гофротрубка зігнилого промислового протигазу
Але життя може зародитися серед будь-яких хімікатів, як би не старалась людина. Живі деревця на даху спотвореного скелета – яскраве тому свідчення.
Життя триває!
