Одеські катакомби виникли на місці видобутку каменю. Одеса стрімко будувалася, місту потрібен був ракушняк — основний будівельний матеріал міста. Каменоломні згадуються з початку восьмого століття, якраз з моменту заснування міста. Звідки пішла назва «катакомби» в даний момент точно невідомо. Цілком можливо, що назва йде від латинського слова «catacumba» – позначає підземні лабіринти, де християни, рятуючись від переслідувань римських властей, проводили богослужіння і обряди поховання померлих.
В Одесі цей термін здавна застосовувався у відношенні старих закинутих шахт, що служили місцем видобутку будівельного ракушняка. Місцеві катакомби складаються з покинутих каменоломень по видобутку ракушняка, іноді зустрічаються ходи з підвалів будинків, шахт і різноманітних бічних приміщень. Свого часу бізнес з видобутку каменю процвітав, Одеса будувалася. Ходи проривали всюди, де завгодно: і за межами будівель, і під вулицями, і під площами.
Самі ж каменоломні в Одесі є під центральною частиною міста, Молдавією, Великим і Малим Фонтанами, селами – Кривою Балкою, Нерубайським, Усатове, Куяльником і т.д. До цих пір в Одесі залишається негативне ставлення до катакомб, адже на них списують усе: від провалів вантажівок і бездіяльності комунальних служб до неможливості будівництва метро.
Одеські катакомби – найвідоміші і, через своє хитросплетіння лабіринтів, найзаплутаніші у світі. Їх протяжність сягає трьох тисяч кілометрів, повних планів котрих немає навіть приблизно. Температура повітря під землею круглий рік становить +14°С, глибина в деяких місцях досягає до 100 м.
Частина карти катакомб
Повна історія одеських катакомб до кінця ще не відтворена. Вчені з’ясували, що окремі виробки набагато древніші за місто. Багато чого зробили в цьому відношенні міська секція спелеології і молодіжний патріотичний загін “Пошук”. У 70-90 рр. спелеологи виявили під Одесою більше десятка печер, найбільша з яких має довжину більше кілометра. Їх походження багато в чому залишається загадкою.
За словами керівника військово-патріотичного центру “Пошук” Сергія Мірошниченка: “Катакомби мають величезне значення для науки. Протягом декількох десятиліть ми на громадських засадах збираємо історичну, екологічну, геологічну, палеонтологічну і зачую інформацію. Найбільша каменоломня (14,6 км), з тих, які розташовані безпосередньо під містом, залягає під парком Перемоги по проспекту Шевченка. А найстаріша, 1812 року, — під вулицею Буніна. У печері природного походження – Гріцаевской, що під автовокзалом, знайдені кістки шаблезубих тигрів, гієн, страусів, етруського ведмедя і інших представників древньої фауни, віком близько чотирьох мільйонів років! Під вулицею Преображенською залягає лабіринт на 40-метровій глибині”.
У селі Нерубайське виявлена також унікальна печера Нордмана, в якій знайшли кістки сотень печерних ведмедів, що мешкали в тутешніх місцях десятки тисяч років тому!
Є на стінах катакомб безліч цікавих написів і малюнків. Як і зазвичай, переважає політика і жінки. Послання частіше нікому конкретно не адресовані.
Катакомби утворюють унікальні лабіринти, переплітаючись в найнесподіваніших комбінаціях. У нескінченних заплутаних галереях, місцями вузьких, а частіше досить широких, низьких і високих, іноді прямих, але здебільшого звивистих, не бере слід ні прикордонна, ні міліцейська собака. З одеських катакомб може вийти лише та, яка виросла в них, а звичайний пес йде тільки по промінцю ліхтарика. Не знаючи лабіринтів, вийти з них майже неможливо, хоча були випадки і чудесного порятунку, коли люди не встигали зайти надто далеко.
Катакомби завжди користувалися поганою славою. У всі часи вони служили притулком для карних злочинців, бандитів і бездомних. В увазі щодо легкої доступності повсюдних виходів одеські каменоломні в різні часи переховували релігійні секти, бандитські угрупування, військових дезертирів. Людей, що сховались в катакомбах, зазвичай не знаходили, виявлялися тільки сліди діяльності мешканців каменоломень: шматки одягу, людські рештки, іноді написи на стінах або малюнки.
Але пам’ятають катакомби і героїв міста і країни. Під час Другої світової війни в них діяв партизанський загін. Доля багатьох підпільників і партизанських груп часто закінчувалася сумно.
В даний час одеські катакомби відкриті для екскурсій, що тривають по кілька годин. У с. Нерубайське працює музей партизанської слави. Одеські катакомби — одна з найвідоміших визначних пам’яток Одеси та України. Під час екскурсії в Нерубайське можна дізнатися історію одеських катакомб, цікаві історії, історію партизанського руху, спуститися в самі катакомби і провести там, в повній темряві, деякий час. І ось вже майбутнім поколінням будуть розповідати історії про заблукалих туристів і демонструвати чиїсь скелети і повні відчаю графіті якогось невдахи.
Ось так і народжуються цікаві історії та страшні легенди підземелля.
Щоб потрапити в катакомби в Нерубайському, до музею партизанської слави потрібно доїхати від автовокзалу в м. Одеса маршрутками № 84, 87 до села Нерубайське. Якщо їдете на відпочинок в Одесу, в Затоку, Кароліно-Бугаз, Грибівку, Сергіївку, Курортне, Лебедівка по трасі Київ—Одеса, то не доїжджаючи до Одеси після Хаджибейського лиману і посту ДАІ буде покажчик на Нерубайське.
Текст запозичено з catacombs.litomore.com.ua
