Перша інформація про поселення євреїв в Старому Самборі походить з 1519 року. Зиґмунд І повідомляє самбірського старосту, разом з иншими старостами, що гебреям дозволяється мешкати всюди, де вони забажають. У 1553 р. місто отримує маґдебурзьке право і стає єврейським центром. У 1920-х рр. у Старому Самборі мешкало близько 500 гебрейських родин, і ще 500 емігрувало до США. Тоді у містечку близько 90% мешканців були євреями, 18% українців і 2% поляків.
На початку Другої світової війни 30 червня 1941 року Старий Самбір був захоплений німецькими військами. В перші ж місяці окупації було знищено майже все єврейське населення (2300 чол.), врятувалося лише 15 чоловік. Від єврейського життя Старого Самбора залишився тільки старий гірський єврейський цвинтар – кіркут. Напис над цвинтарем повідомляє, що окописько походить з XVI ст. На початку 2000-х років кіркут реставрували – в пам’ять гебрейської громади міста, що існувала тут понад 400 років і була знищена в часи ІІ Світової війни. Гроші на реставрацію та встановлення пам’ятника дав уродженець Старого Самбора Джек Ґертнер (Jeck Gertner).
Герб первісного Старого Самбора, на міській печатці з датою 1657р.
Дорога на Турку. Праворуч видно старий гірський єврейський цвинтар – кіркут 16ст.