Недалеко біля Луцька за тихим красивим озером височіє на пагорбі руїна. Це – одна із споруд середини XIX ст., що належала сім’ї польської поетеси Габріелі Запольської.
Будівництво було розпочате 2000 року. Однак до 2002-го фінансування вистачило лише для того, аби перенести інженерні мережі та змонтувати колони надземної частини.
Вдруге про центр заговорили у 2010-му — тоді трохи перепрофілювали майбутні корпуси. Цього року знову відновили роботи і частково — фінансування. Але робота йде повільно…
Related Images:
Мабуть, одна з найзагадковіших територій, яку досліджувала Київська група прямої дії. Ось, що вдалося вияснити протягом майже двох місяців пошуків у мережі та опитування.
За часів СРСР завод «Кінап» спеціалізувався на виробництві продукції для клубів, кінотеатрів та театрів. Основними видами продукції підприємства була різноманітна звуковідтворювальна підсилювальна апаратура, силова апаратура для живлення дуг проекторів, розподільчі пристрої для захисту електромереж, вакуумні лампи, напівпровідникові прилади. Крім того, підприємством був освоєний широкий спектр радіотоварів, електросилової і електронної апаратури, устаткування для учбових закладів, сільського господарства і міністерства енергетики, та ін.
Related Images:
На цей раз об’єктом візиту стало трамвайне депо. Вірніше, залишки недобудови пункту технічого обслуговування трамвайного депо в Деснянському районі міста Києва. Важко повірити в те, що у столиці України можна зустріти банальні руїни.
Такий самий пункт технічного обслуговування, тільки добудований, діє зараз на борщагівському швидкісному трамваї. Цей, очевидно, призначався для троєщинського швидкісного.
За наявною інформацією це трамвайне депо було частково збудоване у 1993 році, вже за часів незалежності України. Але під час бурхливих дев’яностих воно занепало.
