Зведена в 1754 році, як і дзвіниця. Діюча. За своє існування пережила чимало реставрацій і реконструкцій: в кінці ХІХ ст., в 1920-тих роках, в 1970-ті тощо. Зараз відновлена в первісному вигляді. В усіх довідниках фігурує як Михайлівська.
Церква і дзвіниця закриті, але дякуючи отцю Івану та пану Герману Богдану Михайловичу для мене її відкрили, дали можливість задокументувати конструкцію та іконостаси. Нажаль забув оглянути  зсередини дзвіницю.

Перелаз

Центральний вхід, досить низький. Зліва від церкви між двох ялин видно дубок 5м. висоти. Розказали. що його посадила білка яка жила під дахом церкви (згубила жолудь). Його кілька разів скошували разом з травою, але вперто ріс, і його залишили.

IMG_1417

Лавочка для літніх людей на осонні.         Зовнішні бруси стін стягнуті металевим клином на двох прямокутних шайбах.Забиваючи або попускаючи клин регулюють щільність з’єднання.

IMG_1421 IMG_1422

Фігурно викласти гонт доволі важко.

IMG_1423 IMG_1424

Два шари гонту, його замовляли в Старосамбірському районі с.Терло. Хвойний гонт.

IMG_1425 IMG_1426

IMG_1427

Давні розписи, видно слід від сходів, що вели на хори. Сходи зліквідували.

IMG_1430

Стяжні прути утримують стіни

IMG_1431 IMG_1434

Видно сліди протікання стелі.             Оригінальні двері з рідним окуттям.(металом)

IMG_1435

Кована решітка з прошивними отворами ( ковальська робота )

Двері в захристіє.

IMG_1443

Оригінальний іконопис та різблення церкви.

Захристіє

В захристії бічні двері в якесь приміщення.

Рідна підлога ( їй сотні років ) шапка кованого цвяха розміром 2х1 см. з квадратним стержнем. (сучасні мають круглий переріз стержня )

Скарбонка для пожертвувань. Міцно закріплена на стіні, видовбана з суцільного бруса дуже цікаве окуття.

Не кожен коваль викує зараз такий гак з отвором квадратної форми ненаскрізним.

Стяжні прути стін. ззовні вони дотягувалися металевим клином на 2 квадратних шайбах.( фото вище.)