Покинутий Луцький КХП по вул. Привокзальній.
Подорож в епіцентр трагедії у Прип’ять, Чорнобиль, та площадку перед 4-им реактором атомної станції — про це ми мріяли уже не перший рік, щоб побачити масштаби трагедії на власні очі та відчути тамтешній дух мертвої Зони відчуження.
Related Images:
Будівництво цього підприємства почато у 1968 році. Перша черга стала до ладу 1973-го, друга — 1976-го. Завод синтетичних шкір — перше в СРСР дослідно-промислове виробництво синтетичних шкір на голкопробивній волокнистій основі з просоченням, нанесенням лицьового шару та обробкою розчинами поліефіруретанів у діметилформаміді. Продукція підприємства: синтетична шкіра для верху взуття, взуттєвий картон, формовані задники. Основною сировиною при виробництві синтетичних шкір є поліуретани, синтез яких освоєно на самому заводі. Підприємство оснащено найновішим високопродуктивним устаткуванням. Впроваджується (1980) автоматизована система управління технологічними процесами
Українська Радянська Енциклопедія.
З недавнього часу завод почали активно розбирати і здавати на брухт. В галереї декілька фото станом на березень 2012, на пам’ять так би мовити. Клацав з маршрутки на телефон, тому якість відповідна. Фото цілих конструкцій уже може і не побачим…
Related Images:
Нашій команді вдалося практично в останній момент потрапити на занедбану територію взуттєвої фабрики перед тим, як її розвалили остаточно. І ми з радістю хотіли б вам показати фотознімки території та приміщень.
Історія Луцької взуттєвої фабрики починається з 1945 року.
1960-88 роки — приєднання до Львівської фабрики «Прогрес»;
1989 р.— стали до ладу нові корпуси заводу в Луцьку;
1993 р.— оренда з викупом;
1996 р.— створення ВАТ «Луцька взуттєва фабрика».
Статутний фонд товариства складав 3 896 080 грн., він був розподілений на 15 584 320 акцій.
