Видатні місця | Access denied

Костел Св. Марії Магдалини 1924р. (або Прсв. Серця Ісуса)
с.Вовків розташований у долині річки Зубра, за 5 км від Липник, що при головній трасі зі Львова до Стрия, засноване у 1369 р. Його початки сягають з великопольського поселення на Русі за панування Казимира Великого. Починаючи з 1447 року по 17 століття Вовків належав різним магнатським родам; зокрема в 1615 р. с.Вовків був власністю родини Брзоздівських, в 1633 р. – Криштова Курзанського.

Розміщений в найвищій точці, його видно з усіх навколишніх сіл.

Переглянути повністю »

Глинська брама або Краківські ворота побудовані в кінці XVI століття. У 1964 була розібрана радянськими військами, оскільки заважали проїзду військової техніки. Відновлено в 1990 стараннями Товариства пам’яток культури. Ворота завершені фронтонами, на яких зображений із заходу герб Станіслава Жолкевського – «Любич», зі сходу герб короля Яна III Собеського – «Яніна», і акротеріями у вигляді кам’яних погрудь лицарів у шоломах.

Переглянути повністю »

Музей Петра Нестерова – пілота, який перший в світі зробив так звану “мертву петлю”. Був 1914 рік. 11 авіазагін в якому служив Петро Нестеров дислокувався у Жовкві. Нестеров і авіатори його загону здійснювали авіарозвідку території біля Жовкви. Так само і робив противник автро-угорський барон Фрідріх Фон Розенталь. Щодня його біплан «Альбатрос» з’являвся над розташуванням штабу 3-ї російської армії. І от коли австрійський літак знову зявився над Жовквою, Нестеров на літаку “Моран” злетів у небо. Автрієць помітив наближення “Морана ” і почав втікати. Але Нестеров наздогнав ворога і протаранив “Альбатроса” прямо в повітрі, від чого в літаку Нестерова лопасті пропеллера переломилися, і він почав падати. Також почав падати і літак противника. Так як парашутів тоді не було то всі пілоти загинули. Це відбулося якраз над тим місцем де тепер руїни музею і обеліск. На місці загибелі П. Нестерова було насипано великий курган та споруджено хрест з написом: “Тут загинув штабс-капітан П.М. Нестеров 26 серпня 1914 року” (дату вказано за старим стилем) 3 серпня 1947 року на цьому місці було закладено обеліск, який відкрито 18 червня 1952 року (автор Л. Біганич). Поряд із пам’ятником 6 січня 1979 року розпочав роботу меморіальний комплекс.

Переглянути повністю »

Побудований 1732–1739р. архітектором Паолом Фонтаном, який був надвірним архітектором покровителя ордену. князя Павла Карла Санґушко. Вівтарі виконали монахи, скульптор Себастян Вольський, Хома Ґронський, художник Іван Пташковський. 1738 року відбулося освячення костелу на ім’я святого Михайла. Нині комплекс колишнього монастиря використовується під машинно-тракторну станцію (підвали монастиря та костелу засипані сміттям цієї машинно-тракторної станції). Стиль бароко. Пам’ятка архітектури відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст., в яких пристінні стовпи ділять неф на три прясла, перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками. Фасад двоярусний, оформлений пілястрами і барочним фронтоном з трикутним сандриком. Аналогічної форми фронтон зведений над притвором. В інтер’єрі костелу до нашого часу збереглися сліди настінного розпису ХІХ століття, фрагменти дерев’яних вівтарів. Його фасад прикрашають намальовані зображення – Св. Франциска й Св. Антонія. З північної сторони до костелу прилягають споруди монастиря реформатів. Двоповерхові склепінчасті приміщення розташовані таким чином, що утворюють велике внутрішнє подвір’я. На території ансамблю, оточеного мурами з в’їзними воротами, збереглися залишки монастирського саду. Костел виконував свої функції до 1941 року, коли на терени равщини увірвалися німецькі війська. З того часу і у післявоєнний період костел використовували як склад продуктів та різноманітних товарів.

IMG_2839 Переглянути повністю »

Мурований млин XVII ст., всі перекриття і сходи всередині дерев’яні.

IMG_2927

Переглянути повністю »